Психологічна скарбничка

Фокуси нашої уваги

Зазвичай ми легко орієнтуємось в просторі та подіях, що з нами відбуваються. Але так відбувається лише за умови, що ми виділяємо певний обсяг уваги на це. Наша увага має обмеження в обсязі, стійкості та концентрації.

Уважно на чомусь зосередившись, люди стають практично «сліпі», бо не помічають навіть тих стимулів, які зазвичай привертають їхню увагу. Найяскравіше цей феномен проілюстрували Крістофер Шабрі та Деніел Саймонс у книжці «Невидима горила». Вони зняли коротенький фільм, у якому дві команди пасували одна одній баскетбольні м’ячі; гравці однієї з них були вдягнені в білі футболки, а другої — у чорні. Тих, хто переглядав фільм, попросили порахувати кількість пасів, які зробила команда в білому, та не зважати на паси гравців у чорних футболках. Це завдання складне і потребує значної концентрації уваги. Посередині відео з’являвся чоловік, одягнений в костюм горили, перетинав майданчик, де учасники пасували м’яч, бив себе руками в груди характерним жестом і йшов геть. Горила перебувала в кадрі впродовж 9 секунд. Це відео переглянули тисячі людей, і більше половини з них не помітили нічого надзвичайного. Причина такої сліпоти — саме завдання рахувати кількість пасів однієї команди, ігноруючи при цьому дії другої. Жодна людина, якій не давали такого завдання, не може не помітити горили в кадрі. Бачення та орієнтування — це автоматичні функції , але їхня діяльність залежить від кількості уваги, виділеної на реагування на певні подразники. Як зауважують автори дослідження, найпоказовіше спостереження з їхнього експерименту — це подив, з яким учасники реагували на його результати: ті, хто не помітили горили, були переконані, що її там і не було, адже вони не уявляють, що могли пропустити такий неймовірний епізод.

Цей експеримент з горилою яскраво ілюструє два важливі факти про наш розум: ми можемо бути сліпі до очевидного, та водночас ми можемо бути сліпі й до нашої сліпоти.
Отже,  наша увага вибіркова: якщо ми фокусуємось на чомусь одному, то можемо не помітити щось важливе інше.

У будь-якому разі, вчіться перемикати свою увагу і розширювати поле, як зорове, так і інтелектуальне, бо світ завжди є чимось більшим, ніж бачимо ми, і набагато ширшим, ніж уявлення, яке ми про нього маємо.