Протидія булінгу

1. Загальні положення

Порядок реагування на випадки булінгу(цькуванню) у ліцеї «Інтелект»

Дарницького району м. Києва розроблений відповідно до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 за № 111-34394.

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в ліцеї.
2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

– кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

– потерпілий (жертва булінгу) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

– спостерігачі – свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

– сторони булінгу (цькування) – безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

1. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в ліцеї, є:

• замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
• неврівноважена поведінка;
• агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
• різка зміна звичної для дитини поведінки;
• мислення, знижена здатність до навчання;
• відлюдкуватість, уникнення спілкування;
• ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
• занижена самооцінка, наявність почуття провини;
• поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
• демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
• схильність до пропуску навчальних занять;
• відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
• депресивні стани;
• аутоагресія (самоушкодження);
• суїцидальні прояви;
• явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
• намагання приховати травми та обставини їх отримання;
• скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття;
• пошкодження чи зникнення особистих речей;
• вимагання особистих речей, їжі, грошей;
• жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
• наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
• наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

2. До булінгу (цькування) в ліцеї належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні ліцею та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи ліцею, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою директора ліцею, в тому числі дорогою до (із) ліцею.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

• умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
• словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
• будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
• будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
• інші правопорушення насильницького характеру.

3. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладі освіти (далі – суб’єкти реагування) є:

• служба освітнього омбудсмена;
• служби у справах дітей;
• центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• органи місцевого самоврядування;
• директор та інші працівники закладу освіти;
• засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним(ними) орган;
• територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в ліцеї діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

4. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ліцеї згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ліцеї.
5. Педагогічні та інші працівники ліцею у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

• вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
• за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
• звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
• повідомити директора ліцею та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

 Склад комісії, права та обов’язки її членів

1. Склад комісії затверджує наказом директор ліцею. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.
2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні  працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3. Головою комісії є директор ліцею.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду. Голова комісії визначає функціональні обовязки кожного члена комісії.

4.Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

5. Члени комісії мають право:

-ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу(цькування), брати участь у їх перевірці;

– подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

– брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування.

 

Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є:

– припинення випадку булінгу (цькування) в ліцеї;

-відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у класі, де стався випадок булінгу (цькування);

– з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин;

– оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

– законності;

– верховенства права;

– поваги та дотримання прав і свобод людини;

– неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

– відкритості та прозорості;

– конфіденційності та захисту персональних даних;

– невідкладного реагування;

– комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

– нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України “Про інформацію”, “Про захист персональних даних”.

3. До завдань комісії належать:

– збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;

– розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

– оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

– визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

– визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

– моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

– надання рекомендацій для педагогічних працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

– надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.
5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.
6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку.
9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

– ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

– ставити питання по суті розгляду;

– подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.